НАТЕРТИ

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його (кавалера) вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

натира́ти (набива́ти) мозо́лі́. Багато й наполегливо працювати. Важко людям обробляти свої городи.. Але треба працювати; може хоч якась картоплина буде. Набивати мозолі до полудня (В. Лисенко). нате́рти не о́дного мозоля́. — Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Ю. Мушкетик).

натира́ти / нате́рти пе́рцю в ніс кому, жарт. Карати кого-небудь; досадити кому-небудь. Писали (солдати) депутатам у Відень, щоб оступилися за них, а ті вже почали натирати перцю в ніс, кому треба (Переклад С. Масляка); Натер йому перцю в ніс (М. Номис).