Фразеологічний словник української мови
НАСКРІЗЬ

ба́чити на́скрізь кого. Добре знати, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. — Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний); А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу (Ю. Бедзик); // Добре розбиратися в людях, мати досвід у стосунках з ними. — Колись я так не приглядалася до людей,— сказала вона (Катерина), ніби сама з того дивуючись.— А в час війни кожного наскрізь стала бачити… (С. Журахович); Еней научений був добре,— Розвідник справжній був Еней. Де обережний, де хоробрий,— Вмів наскрізь бачити людей (С. Воскрекасенко).

о́чі пропіка́ють (на́скрізь (до кісто́к)) кого. Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т. ін. “Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз”. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСКРІЗЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАСКРІЗЬ