Фразеологічний словник української мови
НАСИДЖЕНИЙ

наси́джене гніздо́ (кубло́). Житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Малицький); Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Н. Рибак). наси́джене кубе́льце. Ополудні покинув — невже назавжди? — своє містечко… насиджене кубельце… Куди? Світ за очі (М. Понеділок).

наси́джене мі́сце. 1. Будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу. Іван Кіндратович давно міг переселитися… Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем (Д. Ткач); — Доживемо тут (на хуторі), Андрію,— радить Килина,— чого міняти насиджене місце? (М. Олійник); Активізується й відчуває наближення весни в’язь: не кваплячись, та все ж залишає “насиджені” місця. В цей час його можна, хоч і не без труднощів, піймати на закидачку з берега (З газети). 2. жарт. Робота, на якій давно працюють, посада, яку тривалий час займають і т. ін. Зрозуміти нове можна, лише змінюючи звичні позиції, точки зору. Але для цього необхідно знайти в собі сили й бажання полишити насиджене місце, з якого все, що відбувається довкруг, оцінюється в раз і назавжди утверджених масштабах (З журналу). наси́джене місте́чко. Іванові неохота кидати насиджене містечко, де перепадає фураж або жива копійка! (М. Рудь)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАСИДЖЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке НАСИДЖЕНИЙ