НАПУТИТИ

лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Куліш); (Степанида і Оксана:) Що ж таке трапилось? (Панас:) Хоч і не питайте! (Зітхає). Лукавий напутив… (Степанида:) Ця горілка ніколи до пуття не доведе (М. Кропивницький).

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру