НАПИТИСЯ

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий). Дуже гарний, вродливий. Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок); (Пузир:) Та ти ж його (жениха) ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий); — Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер); // зі сл. га́рний, вродли́вий і под. Дуже, надзвичайно. хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський). хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок).