НАПАСТИ

ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов).

накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку (крапку) став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її (Настю) мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала (дружина) мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо (Настя)

напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович).

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. (Гиря:) Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. (Лизя:) Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер).

падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива (шкідлива) на хліб роса) (М. Номис). 2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка); Як паде на нього (панича) падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме (їжу), а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша).

сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник).

(як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).