НАМИЛИТИ

нами́лити ши́ю (го́лову, в’я́зи) кому і без додатка. 1. Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Бедзик); — Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять .. висновки і намилять вам шию (Григорій Тютюнник). 2. Виразивши незадоволення, добре вилаяти кого-небудь. Піде (дівчина) до хати сама або й покличуть її, а там ще й голову намилять: чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький); Вихід першого номера “Землі і Волі” викликав оскаженіння в офіційних колах. Розповідали, що цар, коли йому про це доповіли, побагровів, затрясся від злоби, викликав Дрентельна і Зурова і добре намилив їм голови (М. Олійник). 3. Побити кого-небудь за щось. (Шклянка (до Тихона):) Ти чого сюди приперся? От же я тобі сьогодня (сьогодні) таки шию намилю! (М. Кропивницький); — Ну