НАЛІЗТИ

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне, несерйозне, недоречне або зовсім безглузде. — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч); — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко); (Кость:) Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз).

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти, базі́кати і под., грубо. Усе підряд; не задумуючись. — Пиши і не варнякай, що на рот налізе,— сухо сказав Шугалія (В. Кучер).