НАДРИВАТИ

надрива́ти / надірва́ти пу́па (пуп), фам. Перевтомлюватися, знесилюватися від надмірного фізичного напруження, тяжкої роботи. — Але в колгоспі люди не надривають пупа,— говорив Антон, крокуючи за Багатирем.— За людей працює моторова сила (С. Чорнобривець).

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка. Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т. ін. Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний); Пісня надриває душу (З журналу).