МУХА

бі́лі му́хи, жарт. Сніг, сніжинки. Без крил, без ніг білі мухи літають (Загадка); З лісу вийшов дід Данило — Білих мух літає рій! (А. Малишко).

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький); (Харитина:) Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь (кручусь) (І. Карпенко-Карий); — Та що з тобою, Тихоне? — дивувалися товариші.— А те, братці, що цілісінький день крутився як муха в окропі, а ввечері вирішив занести до сільради обіцяне (В. Речмедін). як му́ха в окро́пі. — Юрій Зварич не помічав цих змін у природі. Він з ночі до ночі як муха в окропі (М. Івасюк).

вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).

з’ї́сти соба́ку (во́вка, му́ху) на чому, в чому. Набути великого досвіду в якійсь справі; ґрунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з’їв (Ю. Збанацький); — І це я знаю, — поблажливо промовив він, мовляв: молодий ти ще, а ми на цім ділі собаку з’їли (П. Загребельний); Михайло Степанович таки поганенький рибалка. А ви в цій справі вже з’їли вовка (З журналу); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з’їв муху (І. Франко).

і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети).

їдя́ть (його́) му́хи (з комара́ми) кого, що. 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т. ін. А, їдять вас мухи! (Укр.. присл..); А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк); — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний). ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало). не їдя́ть його́ му́хи. Він .. скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч). 2. жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. — Рахубиста товаряка (верблюд),— засміявся Кузь.— Їсть і п’є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюн

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).

лови́ти мух, жарт., ірон. Марно витрачати час; байдикувати, гуляти. — Ти не п’єш (чаю), значить? — чернець до його (до нього).— Ні…— Ну, то вбирайсь. ..Убирайсь, тобі сказано! У нас даром не ловлять мух! — гукнув пузатий (А. Тесленко).

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт. Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк).

му́хи в но́сі гра́ють у кого, жарт. Хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т. ін. Сит Бассім — то хлоп не швайка! Гордий трохи, та се байка — Грають мухи в носі, бач (І. Франко).

му́хи не зоби́дить (не скри́вдить). Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу); Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко). му́ху зоби́дить би не зміг. (Валерій:) Василько щастя людям хотів зробить. Він муху — й ту зобидить би не зміг (Є. Кротевич).

му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети).

(на́віть) му́хи не заче́пить (мізи́нцем). Не завдасть нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко); Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський).

на му́ху з обу́хом, жарт. Затрата великих зусиль на що-небудь незначне, не варте уваги; ціною невиправданих зусиль, затрат; нерозумно. Витрачати значні кошти на сумнівної користі справи — це ж на муху з обухом (З газети).

(ні (і)) му́шка (рідше му́ха) не забрини́ть де. 1. Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. В хаті ні мушка не забринить (О. Кобилянська); Тихо-тихо. Ніде й мушка не забринить (З газети). 2. зі сл. ти́ша, тишина́ і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша. В хаті тишина, мушка не забринить (О. Кобилянська).

обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко); Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович). оплести́, мов му́ху павути́ною. (Василь:) Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький). обснува́ти павути́нкою. Обснували тебе Павутинкою, Отруїли тебе Міщанинкою (М. Гірник).

під му́хою, жарт. У нетверезому стані; напідпитку. — Дивуюсь — з якого це часу.. з’являються на роботу під мухою? (Ю. Збанацький); Йому сподобалося, що голова під мухою: значить, свій чоловік — негордий (Григір Тютюнник); Можна б і ці одноманітні коробки (будинки) чимось оживити, а то вночі, як добре під мухою чоловік, то й додому не потрапить (О. Гончар); І вчора під доброю мухою був… (Н. Кащук).

роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́). Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. (Граф:) Я не дивуюся нічому, бо вспів (встиг) переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий.); — І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю.— Ой, Єгоре, ти з мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян); — Навіщо ці збори, Борисе? — тихо спитав Данилюк. —Я не бачу потреби робити з мухи вола (Р. Іваничук); Поступово буря в ньому вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Ю. Збанацький); Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б бугая із мухи… (Л. Глібов).

ро́том мух лови́ти, зневажл. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Він ротом мух ловить (Укр.. присл..).

скрути́тися, як му́ха на окро́пі. Заметушитися, дуже розхвилювавшись від чого-небудь. — Оце, Манюню, що то значить молодий хлопець .. Як зобачила (побачила) дівчина, то як муха на окропі скрутилася… І сіль розсипала, і страву мало не вилляла (М. Коцюбинський).

уби́ти му́ху (чмеля́). Випити вина, горілки. Панько убив муху і проспав до ранку (З усн. мови).

чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно було, як муха літала (Панас Мирний). му́ха пролети́ть — чу́тно. Григорій Павлович говорить. А всі слухають… Муха пролетить — чутно (Ю. Яновський); // Уживається для підкреслення надзвичайної тиші; дуже. У хаті стало так тихо, що чуть, коли муха пролетить (Панас Мирний).

щоб (бода́й, хай би і т. ін.) му́ха вбрикну́ла кого, жарт. Уживається для вираження удаваного незадоволення кимсь, несхвалення чого-небудь. — А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти вигадала! — повеселішав Остап (М. Коцюбинський); Хай би тебе муха вбрикнула! (Укр.. присл..).

(яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон. Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує і т. ін.; сердитий. (Бабуся ( входить):) Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко); Почав (Павлик) свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер); — Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький). яка́ му́ха вкуси́ла? (Лизя:) Диви, який сердитий! — Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик); — Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук); Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Бердник).

як (мов, на́че і т. ін.) му́ха (рідше му́хи) в окро́пі, жарт. 1. Хтось постійно зайнятий роботою, перебуває весь час у турботах; проворний, швидкий і т. ін. Від ранку до ночі як муха в окропі (З усн. мови). 2. зі сл. прово́рний, швидки́й і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно (проворний, швидкий і т. ін). Добрі родичі за нею (жінкою) — усі на мене. А я проворний, як муха в окропі: хоч не вискочу, та кручусь (Марко Вовчок). 3. з дієсл. на позначення руху. Проворно, швидко, невтомно. Дочка Лавися — чепуруха.. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (І. Котляревський); Як муха в окропі, бувало, вертишся цілий день (Панас Мирний); Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький); // Неспокійно, нервово і т. ін. На великому шляху панство заметушилося, як мухи в окропі (С. Чорнобривець).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в смета́ні, зі сл. ди́бати, іти́ і под., ірон. Повільно, незграбно і т. ін. — Я швидко, ваше преосвященство,— відповів отець Зосим.— Диба, як муха в сметані,— сердито буркнув Глек (О. Ільченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти, прили́пнути і под. Без почуття міри; жадібно. Припав до води, як муха до меду (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т. ін., жарт. Ледве відчутно, злегенька. Ударив, як муха крилом зачепила (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха (му́хи) у Спа́сівку; як (мов, ні́би і т. ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха, жарт. 1. Хтось злий, сердитий, уїдливий і т. ін. Мов спасівська муха, усім очі виїдає (Укр.. присл..). 2. зі сл. злий, серди́тий, кусли́вий і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надто, надзвичайно. На тому місці, де щойно стояла ота мордяка, зла, як муха у Спасівку, вже нічогісінько не стояло, а тільки валявся велетенський ремінь (Є. Гуцало); — То ти, бачу, не біла голубка? Ти .. ще й куслива, як мухи в Спасівку. А я вважав на тебе, як на голубку (І. Нечуй-Левицький). 3. зі сл. дійма́ти, дратува́ти, дзижча́ти і т. ін. Набридливо, невідступно, уїдливо і т. ін. Ох, ці настирливі думки діймають, як мухи в Спасівку, і нічим не відженеш їх (М. Старицький); І сьогодні з голови Терентія майже цілий день не виходила циганська скрипка. Вона дратувала його, мов спасівчана муха, вона ж і грала

як (мов, ні́би і т. ін.) соба́ці му́ха, фам. Дуже мало, недостатньо (перев. про їжу). Це йому як собаці муха (З усн. мови).

як (мов, ні́би і т. ін.) со́нна му́ха, ірон. Млявий, інертний, байдужий і т. ін. На дворі лазять, мов сонні мухи, ченці (М. Коцюбинський).

як му́хи. 1. зі сл. ги́нути, ме́рти і т. ін. У великій кількості; багато. І справді, хлопи гинули, як мухи (З. Тулуб); Мре малеча, як мухи (Леся Українка); // Безневинно, ні за що, швидко і т. ін. — Тікайте на піч, бо вигинете, як мухи! — гукнув на дітвору Іван Побиваний (І. Чендей). 2. зі сл. лі́зти. Настирливо, набридливо, безперервно і т. ін. (Бабуся:) А про сватів уже — що й казати? Лізли, як мухи, до нашої хати! (Я. Щоголів).

як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого. Нещадно, не докладаючи зусиль, знищити; уживається також як погроза фізичної розправи. — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю (Панас Мирний); — Шпак ти, а не командир! Вершників своїх, жменьку нещасну, в тил нам поставив. Щастя твоє, що ми догадалися: як мух би роздавили! (О. Левада); — Та я тобі за сюю шкоду Ти знаєш, що зроблю?.. Як муху задавлю (Л. Глібов).