Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
МУТИТИ

мути́ти го́лову (ду́шу) кому, чию. Завдавати комусь переживань; хвилювати, бентежити когось. “Він (Чіпка), мабуть, мене не любить, що не йде…” Такі думки мутили її голову, ображали серце, і Галя сумувала… (Панас Мирний); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (К. Гордієнко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУТИТИ


матиме такий вигляд: Що таке МУТИТИ