МУР

би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він (Василько) до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах). би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).

кита́йська стіна́; кита́йський мур. Нездоланна перепона, великий бар’єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. — Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський); Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу).

мур лама́ти / злама́ти чого і без додатка. 1. Долаючи перешкоди, прагнути до чогось, досягати чого-небудь. Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір’я (З газети). 2. зі сл. гро́ші, зо́лото і т. ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. — Іду зараз і виручу (Оксану): Гроші мур ламають (Т. Шевченко); Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний).

ні (рідше ані́) мур-му́р. 1. Нічого не говорити, мовчати. Петя при цих словах червонів і ні мур-мур (О. Ковінька); Раптом стало тихо, тихо. Всі ні мур-мур! (Д. Бузько); // Нічим себе не виявляти. — Ванько, племінничок.. Приїхав на Донбас..— і ні мур-мур. Висидів, вивчивсь, а тоді вже здумав про дядька (М. Рудь); // Ніяк не реагувати на що-небудь. — Мене зло розібрало — упрохувати її. Ти, кажу, по золоту ходитимеш, а вона ні мур-мур (Є. Гуцало); На вулиці всі хатки було вимазано.. в рожеве, а сонечко сиділо собі за горбком і ні мур-мур! — Ніби й не його це робота (Д. Бузько). 2. у чому і без додатка. Не розбиратися в чомусь, не знати зовсім, не вміти чогось. (Куць:) А ти читав? (Маруда:) Та дещо... (Куць:) А я ж — ані мур-мур! (Я. Мамонтов); Та вони в цьому питанні ні мур-мур (З усн. мови).