МУЛЯТИ

му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка. Непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки, переживання і т. ін.). Видно було, що на серці йому щось муляє (О. Гончар); — Йому таки важко було, йому таки й зараз муляло на душі (Є. Гуцало). му́лити на се́рці (се́рце). Щось мулило на серці. Надаремно намагався я розважити себе в гостях (М. Коцюбинський); Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь (М. Коцюбинський).

му́ляти о́чі чиї, кому і без додатка. 1. Перебувати в такому місці, щоб бути видимим; привертати до себе чиюсь увагу (про когось). Якби не муляти людям очей, сів у пшениці, поклавши рушницю напохваті (Є. Гуцало); Аби даром не їсти чужого хліба та не муляти чиїхось очей, Павло зранку брав косу, ішов на далекі мочарі (М. Олійник); // чим. Демонструвати що-небудь перед кимсь. Не будемо їм (людям) очі муляти своїм коханням (Василь Шевчук). 2. Набридати своєю присутністю, заважати (про людей, тварин). Тиша, ніхто не турчить про свої клопоти, ніхто не муляє очей, і Санько подумав, що добре було б вивчитися десь на лісника та в лісі й жити (Григір Тютюнник); До вечора він то так, то сяк опинявся біля дівчини, але, видно, не муляв їй очі (М. Стельмах); Грицька марно було переконувати, і Василь відходив, кидаючи роздратовано: “Хоч очей не муляй…” (Я. Стецюк); // Викликати незадоволення, дратувати і т. ін.