Фразеологічний словник української мови
МОТУЗКА

води́ти на моту́зці (на нали́гачі) кого, зневажл. Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. (Шеремета:) Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан); Як хочеться іноді їй .. приневолити його чим-небудь задуматись.. Але вона сього не зробить... Він сам, сам повинен дійти до сього, і не їй водити його на налигачі (Г. Хоткевич).

на моту́зці тягти́ кого. Насильно примушувати когось іти куди-небудь. — Хіба тебе в те кіно на мотузці тягли? (З газети).

не затя́гнеш во́локом (нали́гачем, на моту́зці і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь неподатливий на умовляння бувати десь; дуже сором’язливий; упертий і т. ін. — От кому щастить! — підморгнув (Юхим). — Самі дівчата в хату приїздять! А тут і волоком не затягнеш... (М. Зарудний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОТУЗКА


матиме такий вигляд: Що таке МОТУЗКА