МОРОЗ

(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний). моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. від чогось.

(аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж моро

(аж) моро́зом сипну́ло (сипону́ло) (за спи́ною (по́за шкі́рою, по спи́ні)) в кого, безос. У кого-небудь з’явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. У Грицька морозом сипнуло від того Христиного крику (Панас Мирний); Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький). сипну́ло мо́ро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало).

моро́з із-за плече́й бере́ кого і без додатка. 1. Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Мороз брав з-за плечей, і мерзли ноги (З усн. мови). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок); — Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ’яненко).

моро́зом (дро́жем, дро́жжю) пройма́є / пройняло́ кого. Хто-небудь відчув холод, судомне тремтіння від великого хвилювання, несподіванки, переляку і т. ін. Мене морозом пройняло. Чи знаєш, Галю, що відтоді я не можу чути пісні з сими словами (Леся Українка).

моро́зом подра́ло по шку́рі кого, у кого. Кого-небудь охопило неприємне відчуття холоду від сильного переляку, переживання і т. ін. Усіх (панів) морозом подрало по шкурі від тієї речі і всі, глибоко зітхнувши, замолились: “Одверни і спаси нас, святий Владико!” (Панас Мирний). аж по́за шку́рою подра́ло. — “Дурні! — крикнув гайдамака.— Ви б зробили так, як наші роблять,— вирізали та й годі”.— Як сказав це, то в мене аж поза шкурою подрало (Панас Мирний).

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т. ін.) хо́дить (бі́гає і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Комусь холодно, хтось мерзне. Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе (ходить) (Панас Мирний); За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський); // Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т. ін. Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний). аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Як .. стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе (ходить) за спиною (С. Васильченко); — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети); Навколо якісь кущі, хащі

моро́з по шкі́рі продира́є. Хтось відчуває неприємний холод від несподіваного сильного переляку, збудження і т. ін. Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру? У більшості людей, вихованих в європейських традиціях, від самої думки про це мороз по шкірі продирає (З журналу).

моро́з пробіга́є / пробі́г по кому—чому. 1. Комусь раптом стає холодно, когось охоплює озноб. Ось перший сумний, мінорний акорд. Якийсь мороз пробіг по всій істоті Миколи, він здригнувся навіть… (Г. Хоткевич). 2. Хтось завмирає, ціпеніє від несподіванки, страху, хвилювання і т. ін. Рвонули коні! Каміння, болото бризнули з-під копит. По товпі (юрбі) мороз пробіг (Г. Хоткевич).

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка. 1. Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Надворі мороз хапав за плечі (З усн. мови). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський); — Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський).

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до (са́мих) кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без додатка. Комусь стає холодно, хтось мерзне. Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер); Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький); Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут).

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх (утікачів) і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зо