МОЗОК

бли́скавкою проріза́ти мо́зок що. Швидко промайнути в свідомості (про думку, здогад і т. ін.). “Снігова людина”! — блискавкою прорізала мозок Дуги страшна догадка і дибом підняла волосся на голові (І. Сочивець).

в’ї́стися в мо́зок. Дуже добре запам’ятатися. Перед очима сіра шинеля, а ззаду в шию хтось диха... Чого всі ці дрібниці в’їлися в мозок? Чого, як колючки, впилися в нього ці згадки? (М. Коцюбинський).

вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки) кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. — Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк (І. Драч); (Горлов:) Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили (О. Корнійчук).

кра́яти собі́ мо́зок. Думати, детально розмірковуючи над чимось. Я довго краяв собі мозок: ну, а звідки ж цей хамелеон (Хома Леонтійович) міг перейняти риси мого рідного брата? (І. Волошин).

крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах); — Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький).

ку́рячий мо́зок у кого, ірон. Хтось нерозумний, нетямущий і т. ін. — А ви й не розібрали? Бодай же вас, який у вас курячий мозок! (Б. Грінченко); — Курячий же в тебе, пане Петре, мозок: не зовсім ти пішов по батькові (П. Куліш).

мо́зком воруши́ти / ворухну́ти (поворуши́ти, поворухну́ти). Добре думати, міркувати. Посуха, неврожаї...— Що ж, потилицю хіба чухати? Треба мозком ворухнути. А ворухнеш мозком — от що виходе (виходить): хліборобство треба механізувати (А. Головко); — От і поворуши мозком. Тобі потрібна жінка не абияка, а з освітою перш за все (А. Головко).

поверта́ти / поверну́ти (свої́м) ро́зумом (мо́зком). Думати, мізкувати, міркувати. Він мусив тепер повертати своїм розумом: взяв у одного дуже багатого польського графа в посесію село Журавку і став посесором (І. Нечуй-Левицький); В стороні від людей, од життя, не знавши ні нужди, ні клопоту.., привикла (Галя) сама повертати своїм розумом (Панас Мирний);

потьма́рити ро́зум (ум, мо́зок і т. ін.) чий, кому і без додатка. Позбавити кого-небудь чіткості сприйняття, розуміння і т. ін.; запаморочити когось. (Лицар:) Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила (Леся Українка); Хвилювання потьмарило мозок, він (Харкевич) мало не зірвався і ледве встиг перехопитися за інший гак (на стіні) закляклою рукою (С. Голованівський).

стримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.). Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)(С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович). стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний).

суши́ти / ви́сушити (собі́) го́лову (мо́зок) над чим і без додатка. 1. Напружено думати, роздумувати над чимось, шукаючи розв’язання якихось проблем. Учений вже довгий час сушить голову над якоюсь проблемою (З журналу); Вляглася метушня, а князь все ходить у покоях, сушить собі голову. Що значать ці кляті дари? (Д. Міщенко); Тому знов Мартин виступив: — Люди добрі! Ніколи над цим довго сушити голови. Ніч на носі (У. Самчук); (Грінчук:) Десь там,— кажу,— сам (писар) у тій радниці сидить та над нашими справами мозок собі сушить (І. Франко); // Напружено згадувати кого-, що-небудь, турбуватися про щось. Як душив мене в тій хаті Дух від зілля! Я все думав, Голову сушив, де чув я Пах такий? Даремно думав (Леся Українка); Найпростіше було Василеві. Він і досі був одинаком, жив десь на висілку, наймаючи собі кімнату, не сушив голови різним житейським дріб’язком (П. Загребельний); — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про