Фразеологічний словник української мови
МОВЧАНКА

гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка. Ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти. (Ярина:) Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка); Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значно важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко); — Я лікар. А гратись у мовчанку нема часу (Л. Дмитерко). гра в мовча́нку. Гра в мовчанку затяглася. Ніхто не хотів брати слово (З газети).

гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОВЧАНКА


матиме такий вигляд: Що таке МОВЧАНКА