МІШОК

грошови́й (золоти́й) мішо́к. Капітал, багатство. Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, .. фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (М. Рильський); Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні .. від грошового мішка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка); — За їхніми спинами стоять господарі золотих мішків (В. Большак).

купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́. Діставати у власність невідомо що, не бачачи й не знаючи його суті, властивостей. (Шрамек:) Кожний, хто чує її гру.., каже: панно Шрамек, ви своєю скрипкою королів покорите .. Ходив я до імпресаріїв, але ця наволоч тільки посміхається... Ми не дурні кота в мішку купувати,— відповіли мені (Я. Галан); Майже в усіх анотаціях можна прочитати приблизно такі слова: “Книжка яскраво оформлена, з гарними ілюстраціями”. А коли магазини її одержують, то виявляється, що вона оформлена без смаку .. От і виходить: купили, як то кажуть, кота в мішку (З газети).

ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон. Дуже худа, виснажена людина. Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський).

мішко́м з-за ро́гу вда́рено (вда́рили) кого. Хто-небудь дурнуватий, недоумкуватий, з великими дивацтвами. Його (Джмелика) випускали, і він, ще не переступивши поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його “мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник).

мішо́к мішко́м, жарт. 1. ірон. Огрядна, неповоротка і т. ін. постать людини. Ну й фігура, мішок мішком іде (З усн. мови). 2. Завеликий одяг, що не прилягає до тіла і робить постать незграбною. Не сукня, а мішок мішком (З усн. мови); Пальто — мішок мішком (З усн. мови). 3. зі сл. ши́ти, поши́тий і т. ін. Незугарно, погано, досить просто і т. ін. — Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита (блузка) — мішок мішком (Леся Українка).

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

то́рба ли́ха і мішо́к біди́. Дуже багато неприємностей. І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах).

три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2.<

(як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч).

як (мов, немо́в і т. ін.) мішо́к розв’яза́вся, перев. з чим, жарт. Дуже багато чого-небудь. Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня… (С. Васильченко); Немов мішок розв’язавсь з усякими виговорами і іншими прикростями, що так і сипалися (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися. Невпинно, безперервно, щедро і т. ін.; у великій кількості. (Канупір:) Слухаєш-слухаєш його, ..а він сипе (сипле) та й сипе (слова), як з мішка (М. Кропивницький); У той день вони (рекорди) сипалися, як із мішка (В. Собко); А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа); Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній); — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети). ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд).

як (мов, ні́би і т. ін.) ра́ки з мішка́. У різні боки (розходитися, розтягатися і т. ін.). — І горілка, й пиріжки, й усякі витребеньки,— гульня йде, і спинити їх (Тодоську й Охріма) нікому. А хазяйствечко, як раки з мішка (Дніпрова Чайка).