МІЦНО

мі́цно зби́тий. Здоровий на вигляд; дебелий, кремезний. Міцно збитий русявий солдат стояв і бив об землю м’ячем (Валер’ян Поліщук); Він (парубок) мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця: плечі широкі, важкі, шия жилава, сам кремезний, міцно збитий, весь як з чавуну (В. Винниченко). на́че зби́тий. — Хіба не сподівалася? — запитала Пріська, зазіхаючи на здорову, наче збиту дівку (Л. Яновська). мі́цно збудо́ваний. Зросту Матвій великого... Постать його потужна, міцно збудована, “яких сьогодні вже немає” (У. Самчук).

(мі́цно (тве́рдо)) трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка). 2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий).

тве́рдо (мі́цно) стоя́ти на нога́х (на землі́). 1. Мати владну і невимушену поставу (про фігуру). А Ганька й собі виплакувала від матері мережані білі спідниці, блузки, намисто. Вона була міцна, твердо стояла на ногах, як батько (М. Томчаній). 2. Упевнено діяти, мислити і т. ін. Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кровне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд).