МІСТОК

пролі́г місто́к, перев. чого, який, між ким—чим. Склалися, налагодилися якісь стосунки між ким-, чим-небудь. По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії (Ю. Бедзик).

спали́ти (за собо́ю) мости́. Рішуче порвати з ким-, чим-небудь; зробити неможливим повернення до когось—чогось. Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарновський); А проте й у роки реакції Винниченко, як мовиться, не спалив за собою мости (В. Винниченко). спали́ти місто́к за собо́ю. Тварина — і та свою матір чує, а моя (дочка) як пішла з хати, то й місток за собою спалила,— журилася Одарка (Григорій Тютюнник).

стели́ти містки́ до кого. Намагатися зблизитися з ким-небудь. Галина йому не сподобалась, бо мовчазна й на вдачу горда. Тоді почав до Світлани Підігрітої містки стелити (М. Зарудний).