МІРЯТИСЯ

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); (Лотоцький:) Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); (Норма:) Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся (Антоша) силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди (на висоту) і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати с

мі́рятися / помі́рятися чуба́ми, жарт. Битися, не завдаючи противнику тілесних ушкоджень; боротися, чубитися. Надворі хлопці мірялися чубами — хто кого переможе (З усн. мови).

помі́рятися / мі́рятися з плече́м чиїм. Перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, змаганні і т. ін. з кимсь; позмагатися з ким-небудь. — Нехай хоть (хоч) стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський). порівня́ти плеча́ з ким. — Нехай лиш Тури, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, з Енеєм порівня плеча (І. Котляревський).