Фразеологічний словник української мови
МІРЯТИ

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

мі́ряти кро́ками що. Іти, ходити по чомусь. Командир Рубан.. міряв велике місто кроками, а хтось у передмісті.. терзав свою гітару (Ю. Яновський); Опізо міряє кроками світлицю з одного кутка в інший (А. Хижняк); Міряючи кроками з кутка в куток спорожнілу кімнату, Обушний думав про партизана Мотору (І. Кириленко). мі́ряти кро́ки. Біля воріт міряє кроки вартовий (А. Хижняк). мі́ряти доро́гу куди. — Знайомих нікого, доведеться самому в село дорогу міряти (Л. Дем’ян).

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона (пані), мабуть, чи не ковшем їх (гроші) міряє! (Марко Вовчок).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т. ін.) кого, що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за власними критеріями, суб’єктивно. Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Що тут замішаний мужик — для мене це факт безперечний. — На свій аршин не міряй (А. Головко); Петро Петрович .. з посмішкою сказав: — Левицький, не міряй на свій аршин. У тебе всі корисні думки вилітають у дірку в капелюсі (П. Панч); — Він отак скоса глянув на ваші ніжки… ото знаєте, коли ви на стільця стаєте папери з шафи діставати. Я теж, каюсь, грішу іноді. — Ви все міряєте на свій аршин (В. Підмогильний); Вона всіх людей міряла своєю міркою і, сама нездатна на підлість, не допускала її і в інших людях (В. Собко). змі́рити свої́м лі́ктем. Один мій вчинок своїм ліктем змірив І мовиш: “Всякий це розчовпа” (І. Франко). мі́рят

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. 1. Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний); — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах); Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко); Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський); Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар). мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний). 2. якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції (перев. негативні). Тоді вона (Антоніна) міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський); Сповненим ненависті поглядо

мі́ряти по собі́ що і без додатка. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь із свого погляду, за своїми критеріями, суб’єктивно. Друзі міряли по собі: хіба б вони соромилися ото співати, коли б мали сякий-такий слух? (Ю. Яновський); В тому, що Таня відразу ж поїде з ним, Федько не сумнівався й хвилини. Міряв усе по собі (А. Дімаров); — Чого спекулянткою обзиває, чого по собі міряє? (Є. Гуцало).

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); (Лотоцький:) Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); (Норма:) Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся (Антоша) силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди (на висоту) і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати с

не мі́ряно чого. Щось дуже велике, багато чого-небудь. — А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко); Там землі не міряно, а людей жменя. А де людей мало, там земля дешевша від грибів (М. Стельмах).

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура). мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МІРЯТИ


матиме такий вигляд: Що таке МІРЯТИ