МІНА

до́бра мі́на при пога́ній грі. Приховування за зовнішнім спокоєм, веселим настроєм незадоволення, страху і т. ін.; маскування. То вже була добра міна при поганій грі. І приховувала вона реальний страх перед реальною силою (З журналу); То вже було не що інше, як добра мина при поганій грі (З газети).

ки́сла мі́на, перев. зі сл. на обли́ччі, на лиці́, на фізіоно́мії і т. ін. Невеселий, незадоволений і т. ін. вигляд, вираз (обличчя). Аркадій жваво аплодує. З кислою міною на лиці починає аплодувати і Круть (О. Підсуха); Помічник начальника пристані виразив на своїй фізіономії .. цілком кислу міну (Ю. Смолич); — Який же ти після цього друг? — докірливо спитав Лукащук, зробивши при цьому кислу міну (О. Гуреїв); Віталій і не підозрював, що зараз сидять у клубі сержанти з досить-таки кислими мінами, бо те місце, де мусила б сидіти між ними Тоня, безнадійно гуляє (О. Гончар).

роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький).

скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).