Фразеологічний словник української мови
МІЛКО

мі́лко ора́ти, зневажл. Поверхово виконувати, розуміти і т. ін. що-небудь. Тому горе, хто мілко оре (Укр.. присл..); Серед них (книжок) немало таких, що їх до друку не варто було рекомендувати: занадто вже мілко орють наші ратаї та й про дріб’язкове пишуть (З газети).

пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Логвиненко); Все робив, як треба, як має бути, а “нагортав” купу браку. Лише після обіду вже трохи пішло, як у Вілі. Гаврюшка теж плаває на мілкому (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МІЛКО


матиме такий вигляд: Що таке МІЛКО