Фразеологічний словник української мови
МИШАЧИЙ

ми́шача душа́. Боязка, полохлива людина з дріб’язковою, підлою вдачею. — Великий Докучаєв!.. Мишачі душі з департаментів, скупі й лякливі (М. Рудь).

перерива́ти / перери́ти ми́шачі но́ри. Дуже ретельно переглядати все, заглядати в найпотаємніші закутки в пошуках кого-, чого-небудь. — Вони (чоловіки) й вас уб’ють. Давайте краще обидві сховаємось.— Що ти кажеш таке? То вони тоді всі мишачі нори перериють (Г. Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МИШАЧИЙ


матиме такий вигляд: Що таке МИШАЧИЙ