МИТЬ

в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Вихор в одну мить зсунувся на дно чагарника і швидко побіг проваллям до містка (В. Кучер). в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар); // За дуже короткий час. Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети).

за (яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах); — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк); Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько). 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський). 3. Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра).

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить). Раціонально використовувати час; дорожити часом. Чи до хати тут, .. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба .. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький).

на (яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. На короткий час; ненадовго. Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський); Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко); На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч); На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко); (Жирондист:) Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка).

ні на мить, перев. з дієсл. Зовсім, ніяк. Затлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Леся Українка); Він не спускав автомата ні на мить (В. Собко); // Ніко́ли. Забути я не зможу Тебе до смерті ні на мить (Л. Забашта); Не досягти… І не здолати свою розпуку ні на мить (Грицько Григоренко).

у миг (мить) о́ка, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво. Відбулося все у миг ока (З газети); Марійка метнулася до потайного ходу, владно потягла за собою Івана… В мить ока вони опинилися за стодолою (Г. Колісник). в оди́н миг о́ка. Вони почали стиха підгарчувати один на одного і в один миг ока розлютувались (І. Нечуй-Левицький).

у ту ж мить, перев. з дієсл. Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт (Л. Мартович). ту ж мить. Враз музика увірвалась. Коло зробило ще по інерції рух, але ту ж мить розірвалось (М. Коцюбинський).

у ту ж хвили́ну (хви́лю, мить). Відразу ж, зараз же, дуже швидко. Ось він (співець) руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка); Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник); // Одночасно. Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар).