МИР

і́нший мир, уроч., заст. Загробне, потойбічне життя. Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі (про інший світ) Тільки осталась жива! (П. Грабовський).

мир душі́ чиїй, уроч. Уживається як усталена форма прощання з померлим та для вираження прихильного ставлення до покійного при згадуванні його. Мир душі твоїй, Богдане! (Т. Шевченко); Мир душі його, хай спить спокійно (З усн. мови).