МИНУТИ

не мину́ти гріха́. Вчинити щось недозволене, що має погані наслідки. Мабуть, якби попалося що хлопцеві під руку, то й гріха не минути, все міг би зробити за таку тяжку образу… (О. Гончар).

не мину́ти ли́ха (біди́). Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети); // Загинути. Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко); // Зазнати неприємностей. Не минув лиха автор статті (З газети).

не мину́ти рук чиїх, кого. 1. Бути схопленим ким-небудь, не уникнути когось, попастися комусь. Він (Роман) зовсім не сподівався, що Левантина буде така вперта .. Але хай не брикає! Його рук не мине (Б. Грінченко); — Ми вже розшукуємо його ..А коли він штучка, наших рук не мине (М. Стельмах); // Бути побитим кимсь. — Ну, щастя твоє, але ще наших рук не минеш! — посварився (Левко) кулаком на Юрка (М. Стельмах); Хоч так, бабо, сядь, хоч так,.. а моїх, мовляв, рук не минеш… (В. Винниченко). 2. Потрапити до кого-небудь (про предмети). Не минула рук пристава й книжка (М. Стельмах). не мина́ти рук. — Жодна путяща залізяка, що потрапила в село, не минала його рук (М. Стельмах).