МИНАТИ

не мину́ти рук чиїх, кого. 1. Бути схопленим ким-небудь, не уникнути когось, попастися комусь. Він (Роман) зовсім не сподівався, що Левантина буде така вперта .. Але хай не брикає! Його рук не мине (Б. Грінченко); — Ми вже розшукуємо його ..А коли він штучка, наших рук не мине (М. Стельмах); // Бути побитим кимсь. — Ну, щастя твоє, але ще наших рук не минеш! — посварився (Левко) кулаком на Юрка (М. Стельмах); Хоч так, бабо, сядь, хоч так,.. а моїх, мовляв, рук не минеш… (В. Винниченко). 2. Потрапити до кого-небудь (про предмети). Не минула рук пристава й книжка (М. Стельмах). не мина́ти рук. — Жодна путяща залізяка, що потрапила в село, не минала його рук (М. Стельмах).