МЕТНУТИ

мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого—що і без додатка. Сердито, зі злістю дивитися.— Мовчите, значить, правду мовлю: негодні ми супроти .. князів Шуйських? — знову запитав Болотніков, уже метаючи очима іскри (Іван Ле). метну́ти лю́ті і́скри з оче́й. Сашко тільки метнув люті іскри з очей (С. Журахович). мета́ти і́скри. Чорноволосий студент з очима і постаттю бунтаря тримав у руці затиснутий камінь і, розмахуючи ним, метав іскри на терасу і своїх супутників (М. Стельмах).

метну́ти очи́ма (о́ком) на кого—що, куди. Швидко глянути на кого-, що-небудь, кудись. Од несподіванки й крику люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору (М. Коцюбинський); Вихор метнув оком на чепурний садок (В. Кучер). метну́ти колю́чі о́чі. Метнув (Левко) на Карпа колючі очі (І. Цюпа); // по чому. Швидко оглянути щось. Він зразу схопився, метнув очима по хаті (Панас Мирний).