МЕРТВИЙ

гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко).

здере́ (з живо́го) й з ме́ртвого, зі словоспол. таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. (Панас:) Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах).

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки. Почати розглядатися, розв’язуватися, виконуватися. Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун); (Харчук:) Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер).

(і) ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці (братці), — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш). 2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).

і ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти. Бути дуже дотепним, сміхотливим, жартівливим. В будь-яке товариство тебе приймуть, всюди ти бажаний, бо знають, який ти компанійський, вмієш і мертвих розвеселити! (О. Гончар).

ме́ртва бу́ква. Те, що не використовується, залишається без застосування (перев. про закон, постанову і т. ін.). Народ висуває завдання величезної політичної ваги: добитися того, щоб наука у нас не лишалася мертвою буквою або модною фразою (З журналу); Досвід перекладачів тієї доби не може залишатися мертвою буквою для наших днів (З журналу).

ме́ртве ца́рство, нар.-поет. Місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша. Була темна осіння ніч… Скрізь тихо, темно, сумно, наче в мертвому царстві (Панас Мирний); — А тут — тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства; а дома — гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний).

ме́ртвий капіта́л, книжн. Цінність, яка не використовується ким-небудь, не знаходить застосування. Сотні тонн риби, так потрібні країні, лежатимуть мертвим капіталом на березі (І. Багмут); Життєвий досвід і освіта можуть бути мертвим капіталом (З журналу).

ме́ртвий сезо́н де. Застій, послаблення розвитку в чому-небудь (в торгівлі, промисловості і т. ін.). Мертвий сезон в країні означає нестачу товарів, застій у техніці, обмеження розвитку продуктивних сил суспільства (З газети).

ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою. 1. Дуже міцно. Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав (Черниш) над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар); — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник); Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник). 2. зі сл. вчепи́тися. Надзвичайно наполегливо. Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко); Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (З газети).

ні живи́й ні ме́ртвий. 1. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т. ін. — Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький); Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов). 2. Дуже схвильований, стурбований. (Зося:) Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий); Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський). 3. Сповнений горя, засмучений. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький); Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов). 4. Дуже ослаблений фізичн

як (мов, на́че і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т. ін. Дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін. Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Куліш); Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому (Г. Хоткевич).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвий. 1. Дуже стомлений, млявий і т. ін. Після змагань всі були як мертві (З журналу); Як мертвий повертався додому він майже ні з чим (З газети). 2. Блідий, нерухомий і т. ін. Галя вже водою підвела її (Параску) знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько (тільки) зубами цокотіла (Панас Мирний); // Чимось приголомшений, стурбований і т. ін. Після пережитого вона ходила як мертва (З усн. мови). 3. зі сл. спа́ти. Міцно, непробудно. Вже й будить їх, а вони (діти) сплять, як мертві… (М. Коцюбинський); (Річард:) Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Леся Українка); Два сусіди по камері сплять, мов мертві. Вони лежать скорчившись (П. Колесник).

як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому кади́ло, зі сл. допомага́ти, помага́ти і под. Уживається для вираження повного заперечення змісту слова; зовсім не (допомагати). Піп відправив кілька молебнів во здравіє болящого раба Божого Єфремія, але .. йому те допомогло як мертвому кадило... (В. Речмедін). як уме́рлому кади́ло. Так помагає як умерлому кадило (Укр.. присл..).