Фразеологічний словник української мови
МЕ
ні бе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник); Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь). ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр.. присл..). ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник); А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк).
ні (ані́) гу-гу́. 1. кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся, .. і щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко); Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні гу-гу, анітелень (П. Глазовий); Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні гу-гу (А. Головко); Зізнався я їй (Зіні) про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко); // Нічого не могти сказати. ні гу, ні ме. Ні ґу, ні ме (такий) (Б. Грінченко); // без додатка. Не виявляти себе, затаїтися. І танки важко під заграву Пішли по м’ятому снігу, Де ворог ліг і ні гу-гу (А. Малишко); // Нема ніяких вістей від когось, звідкись. — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні гу-гу! Мовчить.. (Ф. Маківчук). 2. до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Нач (начальник) сім’
ні бе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник); Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь). ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр.. присл..). ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник); А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк).
ні (ані́) гу-гу́. 1. кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся, .. і щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко); Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні гу-гу, анітелень (П. Глазовий); Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні гу-гу (А. Головко); Зізнався я їй (Зіні) про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко); // Нічого не могти сказати. ні гу, ні ме. Ні ґу, ні ме (такий) (Б. Грінченко); // без додатка. Не виявляти себе, затаїтися. І танки важко під заграву Пішли по м’ятому снігу, Де ворог ліг і ні гу-гу (А. Малишко); // Нема ніяких вістей від когось, звідкись. — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні гу-гу! Мовчить.. (Ф. Маківчук). 2. до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Нач (начальник) сім’