МАТИ

вра́жа (лиха́, хрі́нова і т. ін.) ма́ти, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети). 2. з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Чи я ж тобі (Енеєві) та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський); Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко); // зі сл. бода́й, щоб і т. ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. — Я, бачте, такий чоловік — м’якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) (собі́) не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму (тюрми). Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний). 2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім то

(і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-г

(і (ні, жо́дної)) рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона (інженерка) зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

і (рі́дна) ма́ти не впізнає́ (не пізнає́) / не впізна́є (не пізна́є) кого і без додатка. Хтоcь дуже змінився на вигляд, зовні. В нас і таке бува: поїде дівка з села, потиняється рік-два, а потім повертається такою, що й рідна мати її не пізнає. Моди всякої повигадує… Та обріже косу, накрутить на голові таку фурделю, кури лякаються (Ю. Мокрієв).

крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Коцюбинський); Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник); У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася... крий Господи! (Панас Мирний).

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т. ін) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Врагова його мати зна! (Укр.. присл..); Лиха мати знає ті правила і чим воно все закінчиться (З газети). 2. Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. — І чого йому (Сербинові) треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко); Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр.. пісні).

ма́ти Бо́га в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.). Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін. — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький); — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко); — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах); — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд). ма́ти Бо́га. — Понімаєш (розумієш): не худоба (ми), а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко).

Ма́ти Бо́жа. Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захоплення, переляку і т. ін. Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! (Марко Вовчок); — Ой, Мати Божа! І розказувати боязно! (Марко Вовчок); Рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть протяжно в зачудованні: — Мати Божа, що сталося в городі за ніч! (О. Довженко). Ма́ти Бо́жа ми́лостива. Братова на мене й накинулась. Як почала, як почала докоряти… Мати Божа милостива! Я тільки слізьми вмиваюсь... (Марко Вовчок).

ма́ти (вели́кий) хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); (Настя:) На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. (Хома:) Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому. Бути головним у чомусь; керувати. Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський). ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти (всі) кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. (Перший старий ткач (увіходить):) От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами (ткачами) не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

ма́ти в тя́мці що. Знати, пам’ятати щось. — Але ти ще собі тото (те) май у тямці, що ти найліпша ґаздиня в селі (Л. Мартович).

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах, на ка́рку і т. ін.). Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут); Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів’єро, має голову на в’язах (Ю. Бедзик); (Ланкова:) Він за все наше господарство дбає... Тут добру треба голову мати на в’язах (В. Большак); Колись-то Василь сказав, що вона (Зоня) має голову на карку (Ірина Вільде). ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка). ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в’я́зах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має (Перегуда), — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер). ма́ти го́лови на плеча́х (п

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі). Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін. Око.. мав (Дмитро) гостре (М. Стельмах); Прикордонник повинен мати гостре око (З газети); Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко); Максим мав очі дуже гострі, а головне — він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках (І. Багряний).

ма́ти до́брого язика́ (до́брий язи́к), жарт. Уміти доладно, влучно, переконливо, дотепно висловлюватися або багато говорити. — Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? — не втрачав надії Прокопчук.— Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго (Григорій Тютюнник); — Намолов сім мішків…— пробурчав нарешті кооператор.— Язика доброго має,— сказав Дмитро (В. Підмогильний).

ма́ти до́вгі ву́ха, жарт. Уміти дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, таємне і т. ін. (Другий голос:) Що ж ти там почуєш? (Третій голос:) Він має довгі вуха, не журіться (Леся Українка).

ма́ти до́вгі ру́ки. Привласнювати, брати чуже, зазіхати на чуже. Мав довгі руки, а тому й попав на лаву підсудних (З газети).

ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к), зневажл. Не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці. (Золотницький:) Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш? (Яким:) Як до чого. До таємниць — короткого (Б. Грінченко); — Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене.. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти ду́лю ((лиху́) тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.), зневажл. Нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін. — Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то скільки не кажи — дулю матимеш (З журналу); За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики (М. Стельмах).

ма́ти ду́мку (га́дку). 1. яку, перев. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь зробити. — Не думайте, Антоне Дем’яновичу, що я зовсім не мала думки видати за вас Марусю. Борони Боже! (І.Нечуй-Левицький); — А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? — Ні, цього я не чув (М. Стельмах). 2. про кого—що, яку. Плекати які-небудь мрії, виношувати якісь плани, розмірковувати над чимсь і т. ін.; думати про когось, щось. Олександра Браніцька мала думку про народні школи й про банки для селян (І.Нечуй-Левицький); По синьому морю Лебідь поринає; Не простацьку Голка Думку собі має… (П. Куліш); — Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси (звідси) я вже не годен вийти (В. Стефаник); А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю (І. Франко).

ма́ти ду́шу. Бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т. ін. — Не гони,— кричить,— машину. Май же душу, не тряси! Не лети (С. Олійник).

ма́ти за ду́рня (за ду́рника) кого. Не зважати на когось, не рахуватися з кимсь; вважати когось нерозумним. Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка саме— не зрозуміє, тільки на вчительку серце має (С. Васильченко); — Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників (Є. Гуцало).

ма́ти за душе́ю що. 1. Володіти чимсь, якимсь багатством. — Чи має що за душею її (Мелашки) батько? — А чом же? Балаш, здається, людина з достатками (І. Нечуй-Левицький). 2. Думати, говорити, знати і т. ін. що-небудь. — Ви йому про це сказали? Так, я йому все виклав, що мав за душею (М. Ю. Тарновський); — Називаєш плетухою… Ну, називай, коли кращих слів за душею не маєш для мене (Є. Гуцало).

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що. 1. із сл. роки́, літа́, десятилі́ття і под. Прожити якусь частину життя. В цей час (1903 р.) Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру). 2. перев. зі сл. до́свід. Набути, здобути і т. ін. Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар); Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабикий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар).

ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); (Андрій:) Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього (Ярошенка) має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); (Смола:) Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки

ма́ти кам’яне́ (камі́нне) се́рце. Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т. ін. Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах).

ма́ти кебе́ту, жарт. 1. Бути розумним, здібним, кмітливим і т. ін. Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко); Нічого не скажеш. Мав кебету (З журналу). ма́ти кебе́ту на пле́ча́х. — Вона (Маруся) його їднолітка (однолітка), панове. Пора кебету мати на плечах (Л. Костенко). 2. перев. до чого (заст. к чому). Уміти добре робити щось, розумітися на чомусь. Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, встиг визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко); Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли (І. Котляревський); Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить — “кебети не маю!” (Леся Українка); — Тепер він працює зоотехніком… Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету (В. Вільний).

ма́ти ко́нтри з ким. Бути з ким-небудь у поганих стосунках. В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном (І. Франко).

ма́ти коро́тку (ку́цу) па́м’ять. Швидко забувати про кого-, що-небудь. (Юлія:) Так? То таку коротку пам’ять маєте? (І. Франко); Бракує вам міцного духу, пане Гармаш,— тихо заговорив шляхтич,— та й пам’ять маєте коротку… (Н. Рибак); Наївно було б нашим недругам гадати, що український народ має настільки вже куцу пам’ять (З газети).

ма́ти леда́чу па́м’ять, ірон. Не запам’ятовувати чого-небудь, не виявляти здатності згадати когось, щось. В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов).

ма́ти мі́сце. Бути, траплятися і т. ін. — Мені з достовірних джерел відомо, з якою гідністю відстояли ви свою любов проти натиску декотрих ..чорнильних душ, які ще подекуди мають місце (О. Гончар); Це було здорово, хоч і мала місце окрема граматична помилка (А. Крижанівський); Знищення старих дерев, лісостанів, які не мають господарського значення, але дорогі нам, як пам’ятники природи, історії і культури, не повинно мати місця (З журналу).

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні (молоді люди) здебільшого не мають (З газети).

ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі, жарт. Бути неврівноваженим, вередливим і т.ін. Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій… Її мама взагалі мала мухи в носі (В. Бабляк).

ма́ти м’яке́ се́рце. Бути добрим, поступливим, лагідним і т. ін. Їм здавалося, що сором’язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м’яке серце (М. Стельмах).

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка. Зазнавати неприємностей, кривди і т. ін. Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду (Богданові). Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості… (В. Большак); // Бути вилаяним, покараним. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний (І. Микитенко).

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його (нього) заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці (Бастилії) повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу). 2. кого,

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х). 1. кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось, зважати на когось, що-небудь. (Савич:) Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський); Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс); — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко). 2. кого, що. Думати про кого-, що-небудь перед висловлюванням. — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало); Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський). ма́ється на о́ці. Подібних пам’яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев’ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу). 3. кого

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало). 2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар). 3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. (Парвус:) Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з тан

ма́ти не́руш у рука́х, діал., жарт. Брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки. — Як говориться, “мав неруш у руках”, любив потягнути все, що лежало без догляду (І. Франко).

ма́ти нюх, жарт. Добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, в різних обставинах. — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний).

ма́ти о́ко, перев. на що, до чого, рідше на кого. 1. Приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь. Особливо на дві речі мали вони око (І. Франко). 2. Бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось. — Та я що… Я до всякої роботи маю око…— скромно сказав Марко Крутояр (А. Шиян). 3. Наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками. До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око (Б. Лепкий).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в го

ма́ти пам’ятке́ о́ко. Бути спостережливим, надовго запам’ятовувати побачене. Око .. мав (Дмитро) гостре і пам’ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі — і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами (М. Стельмах).

ма́ти під собо́ю ґрунт. Бути зумовленим, виправданим чим-небудь; пояснюватися чимсь. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт (А. Хижняк); (Джаліл:) Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник… Розпорядження директора не має під собою ґрунту (Л. Первомайський).

ма́ти пле́чі, перев. де. Бути під чиїмсь захистом, протекцією, спиратися у житті, в своїх діях на чиюсь підтримку. Мошко має всюди плечі (І. Франко); На жаль, не мала вона в родині дужих плечей, які були б і опорою, і надією, і розрадою (З журналу).

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл. Бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін. — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму (бандитовому) боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар).

ма́ти пристрі́ляне о́ко. Розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним. Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне,— такого не обдуриш (О. Гончар).

ма́ти раху́нки з ким, які. Бути в поганих стосунках, у неладах і т. ін. з ким-небудь. Мундзьо.. говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки (Л. Мартович).

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); — Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак). 2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навко

ма́ти ро́зум (у голові́). Бути кмітливим, розумним, розважливим і т. ін. Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов); — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський); // Не робити необдуманих вчинків. Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський).

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). (Дід:) Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він (князь) підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” (випадку) свою руку (І. Франко).

ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́ки, жарт. Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Не май рук сверблячих (Укр.. присл..); Надто липкі руки мали деякі можновладці, от і обікрали державу (З газети).

ма́ти свій ро́зум (у голові́). 1. Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Людей питай, а свій розум май (М. Номис); (Робітник:) Ти гадаєш, небоже, що то мала робота — сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде (кожне) свій розум має (І. Франко). 2. для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти своє́ обли́ччя (лице́). Відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним. Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети).

ма́ти своє́ о́ко, перев. де. Бути обізнаним з чимсь, поінформованим про щось, постійно дістаючи відомості від кого-небудь. Всюди мали (молоді) своє око й критикували, не зважаючи на чини й посади (В. Собко).

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.). Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Воно (нещастя) приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська); Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко); Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський).

ма́ти се́рце. 1. Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т. ін. Я винен в тім лише, що серце, серце мав (М. Зеров). ма́ти хоч тро́хи се́рця. Коли б, коли б ви мали, голуби, хоч трохи серця — ви б його на крила взяли до себе і перенесли на Україну (В. Стус). 2. на кого—що. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь. Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани (П. Панч); // Ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь. — Оце, сусідо, маю на вас серце,— скаржиться жартом Петриха моїй матері (С. Васильченко); — Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить (Є. Гуцало); — Ти не май серця на матір.. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала (Є. Куртяк); Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав (І. Муратов).

ма́ти се́рце з пе́рцем. Бути запальним, гострим, дотепним і т. ін. — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо (І.Нечуй-Левицький).

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. (Хуса:) Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка). 2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його (сількора) силу має (О. Гончар). 3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич). 4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осен

ма́ти сини́цю в жме́ні, жарт. Задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше. За синіми птахами ніхто не гнався — гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати? (В. Дрозд).

ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.) до кого—чого, жарт. Захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось. У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа); Мав слабинку (чоловік) до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (П. Козланюк); Мав слабкість до представниць жіночої статі. Таки мав (З журналу).

ма́ти сла́ву. 1. Бути широковідомим, популярним. (Руфін:) Видно, любий тестю, що ти давно вже в Римі не бував, а то ти б знав, хто має славу в Римі (Леся Українка). 2. кого, яку. Вважатися ким-небудь. Мав (Владко) славу дуже забавного (дотепного) оповідача (І. Франко); Цей молодик має славу талановитого науковця. Але слава та — скоростигла і роздута (Ю. Шовкопляс).

ма́ти (собі́) на прикме́ті (на примі́ті). 1. кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький); — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар); — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький). 2. кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам’ятати про когось. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький); // Запідозрювати когось у чому-небудь. Кожний легінь, котрий кємкував (розумів), що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич); Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало). 3. що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. — Сидір собі мав на примі

ма́ти (собі́) на умі́ що і без додатка. 1. Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. “І як-таки за такого ланця (Чіпку) та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний); “Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі…” (В. Симоненко). 2. Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. “Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?..” (І.Нечуй-Левицький). ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик); — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов).

ма́ти спи́чку в но́сі, жарт. Бути тямущим, кмітливим, розсудливим. — Еге, Дмитре, видать, що мати тебе в голову не била, маєш спичку в носі (Є. Гуцало).

ма́ти спра́ву (ді́ло). 1. з ким—чим. Вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв’язки з кимсь, з чимсь. — Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося,— хитро підморгнув Гнат (В. Кучер); Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав на увагу (він) не людей, з котрими буде мати діло, а полонину (Г. Хоткевич); Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі (В. Винниченко); — От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком” (Леся Українка); // з ким. Зустрічатися, стикатися з ким-небудь. Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів’яв під твердим поглядом дівчини (Д. Ткач); — Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі (О. Гончар); Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба (В. Гжицький); Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності (Василь Шевчук).

ма́ти страх (на душі́). Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар); // перед ким—чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах).

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́ти тя́му (тя́мку) (в голові́). 1. Бути розумним, здібним, розсудливим. — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький). 2. до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченка).

ма́ти у рука́х що. 1. перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т. ін. Бути фахівцем у чомусь. Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович). 2. Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Мав у руках великі капітали, та вкласти їх нікуди не встиг (З журналу). ма́ти в руці́. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка).

ма́ти ха́ле́пу. Зазнати неприємностей. — Не послухав ти мене, от і маєш халепу (А. Хорунжий); Далі чумак каже погоничеві: “Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу” (І. Цюпа).

ма́ти храп, фам. 1. на кого. Сердитися, злоститися на когось. Каже, же (що) на нього отаман має храп (Сл. Б. Грінченка); Тільки краєм ока я його (майстра) бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді (Б. Антоненко-Давидович). 2. на кого—що. Зазіхати на кого-, що-небудь, намагатися заволодіти чимсь. Він мав храп на той лісок (З журналу).

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці). Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т. ін. — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле); Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновськ