МАМИН

ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).

ма́мин мізи́нчик, жарт. Наймолодша в сім’ї дитина. Дитину називали маминим мізинчиком (З усн. мови); // Малий на зріст. Я на брата схожий і з обличчя, тільки звуся досі “мамин мізинчик”, бо я ніяк не росту (Ю. Яновський).

ма́мин сино́к. Розпещений хлопчик або юнак. Гайдамаки з “маминих синків”, товпилися біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); — Прості хлопці всі залишаються (на цілині),— гомонів він (провідник), складаючи у стовпець простирала.— А кручені паничі, мамині синки та доньки, що цвітасто повдягалися на дорогу, швидко полиняють. Повтікають через місяць (А. Хорунжий).

смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник).