МАК

(аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його (кавалера) вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка. 1. Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. — І йому (Шаповалові), й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов); — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили .. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник). 2. Розправлятися з ким-небудь, громити когось. (Голос:) Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький); — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм (фашистам) перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко). 3. рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ’яненко). зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він (хлопчик) нам

ду́ля з ма́ком (під ніс) кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає (хлебче горілку), а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він (Заруба) .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар). 2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче (писар), щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); (Рябина:) Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т. ін. І краще, і гірше; всіляко, по-різному. — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня).

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти, ста́ти. Тяжко, погано, сутужно і т. ін. Вони (люди) так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко).

сі́сти ма́ком. Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький); (Прядка (вбігає схвильований):) Вороги .. чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко); Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик).

хоч мак (ма́ком) сій. 1. зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов). 2. зі сл. ти́хо. Дуже. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний); Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

ще мак (росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)) у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

як ма́ку кого, чого, жарт. Дуже багато. Він мав дітей як маку і ані клаптика поля (М. Коцюбинський); Здоровенькі були, люди! Та тут вас як маку (Олександр Олесь); На вулиці дітвори — як маку… (Остап Вишня); Родимих цяточок на ній було як маку (З газети).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він (Перегуда) наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).

як (той) мак наче́тверо, перев. зі сл. бі́дний. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно (бідний). (Настя:) Ой бідний ти, кумочку, бідний! (Микола:) Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко); Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах); Такий багатий, як той мак начетверо (З усн. мови).