ЛЮБОВ

до любо́ві кому і без додатка. Дуже подобається, любий хтось кому-небудь. Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок); Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: “в одній льолі та до любові” (Збірник про М. Кропивницького); — Я з нею не можу жити… вона мені не до любові… (М. Коцюбинський); Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (Легенди..).