ЛЮБО

ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка. Приємно, спокійно, радісно комусь. Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка); Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний); (Ганна Андріївна:) Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар); Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький); Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський).

лю́бо о́ком гля́нути, перев. зі словоспол. таки́й, що. Гарний, привабливий. По найновішому її (хату) поставив плану, З мансардою, з балконом на леваду, Зробив таку, що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду (О. Підсуха).