ЛОПУЦЬОК

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия. Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче! — додав він (дяк), трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук). душа́ із лопу́цька. Невже він (Данило) такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах); Маковею,— спокійно вів Роман.— .. Ти .. в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар).

не з лопу́цька. Здатний до чогось серйозного, вартий уваги і т. ін. Сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок); — Ну та ми теж не з лопуцька (Ю. Мушкетик); Тільки дядьки теж не з лопуцька, дядьки теж навчилися дечому.. Навчилися, не забули (А. Дімаров).