ЛОВИТИ

ви́трішки ло́вити, перев. де, жарт., зневажл. Блукаючи, гуляючи, розглядати все навкруги; байдикувати. — Казав, що зараз прийду, а сам зачепився за пень та стояв увесь день, витрішки ловлячи (Б. Грінченко); В третій (чверті) — майже й на уроки не ходив, Бо на вулиці він витрішки ловив (Д. Білоус); // Дивитися, намагаючись розгледіти когось, щось, побачити когось. — Я сьогодні бігла на роботу немов ошпарена і за кожною фіранкою витрішки ловила (В. Дрозд).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб); — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк); Міркує, мабуть (Сагайдак), як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський); — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало); Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик); — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати (Лодиженко), неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле); Пи

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́). Падати вниз головою. Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Укр.. пісні); Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний); — Чого ти тут бродиш вночі? .. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний).

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам. Нічого не робити; байдикувати. (Максим:) Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.

зіва́к лови́ти, зневажл. 1. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Траплялось, що й зівак дехто ловив, коли вчитель пояснював новий матеріал. А потім (хоч і малі) шкодували (З журналу). 2. Блукачи, розглядати все навколо. На базар ходила та зівак ловила (Укр.. присл..).

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька).

лови́ти вітрі́в, жарт. Розглядати все навколо, оглядатися, повертатися в різні боки. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Г. Квітка-Основ’яненко).

лови́ти за по́ли кого, ірон. Переслідувати кого-небудь; намагатися привернути до себе чиюсь увагу. (Домаха (сама):) Так де ж тут не ловити женихів за поли, та ще багатирів!.. Ну, вже ж хоч гола, так зате ж, бачиш, красавиця (красуня) (Олена Пчілка).

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти, пійма́ти і под.) себе́ на ду́мці якій. Усвідомлювати, розуміти щось. Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа); Дивні діла! То він (Бачура) поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський); І Степан, .. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (М. Стельмах); // Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети); “Ой, щось занадто мені усе красиве!” — зловила себе на думці Надія (Я. Баш); Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко).

лови́ти / злови́ти (пійма́ти, спійма́ти, взя́ти і т. ін.) на гачо́к кого. 1. Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа); Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський); — За весь час (агент) піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка); — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут). взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький). 2. Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т. ін.). О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї Мене впіймали на гачок (А. Малишко).

лови́ти / злови́ти себе́ на чому. Пересвідчуватися в чому-небудь, усвідомлювати щось. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Яновський); Він .. частіше ловив себе на тому, що думає про неї (Д. Ткач); На одному лише ловив себе, що вже постарів (А. Хорунжий); Він все ж таки ловив себе на тому, що такий-то розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник); Я зловила себе на тому, що зовсім не слухаю (перекладача) (Ю. Яновський); Рогов зловив себе на тому, що радий за похвалу (І. Волошин).

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

лови́ти ко́жну хвили́ну (мить). Раціонально використовувати час; дорожити часом. Чи до хати тут, .. коли сніг такий по-весняному ласкавий, а сонце по-літньому сміється з неба .. Тут треба ловити кожну хвилину (Ю. Збанацький).

лови́ти моме́нт (мент). Використовувати слушну нагоду; не упускати якоїсь можливості. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену на декілька метрів. Режисер злякано на мене зиркає, але я не чую заперечень (Ю. Яновський); Мусив (Алі) ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

лови́ти мух, жарт., ірон. Марно витрачати час; байдикувати, гуляти. — Ти не п’єш (чаю), значить? — чернець до його (до нього).— Ні…— Ну, то вбирайсь. ..Убирайсь, тобі сказано! У нас даром не ловлять мух! — гукнув пузатий (А. Тесленко).

лови́ти на ходу́ що. Відразу сприймати, засвоювати щось. Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї: — Може бути, ясновельможний пане (М. Стельмах).

лови́ти (но́сом) окуні́в (окуні́), жарт. Дрімати, куняти, схиливши голову вниз. Стоять (люди) з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Пилип-з-конопель уже носом ловив окунів, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (О. Ільченко). лови́ти но́сом окунці́в. Звикла в селі лягати разом з курми, прокидатися з першими півнями, вона сиділа в кухні і ловила носом “окунців” (З газети).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) в сі́ті кого. Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т. ін. Вони (слідчі) й мене ловили в сіті (Т. Масенко).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) на сло́ві кого, якому. 1. Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар); (Мічурін:) Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко); Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ’яненко); — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко). 2. Скориставшись ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т. ін.), домагатися його здійснення. І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар).

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які). 1. Дивитися на когось, намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча .. і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк). 2. перев. зі сл. на собі́. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко); Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)

лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Уявляю собі, як лукаво посміхалися тоді собі у вус усі ті, хто ловив рибку у тому військовому складі (Переклад С. Масляка). лови́ти золоту́ ри́бку. Не в гордій самотності ловила Красникова свою “золоту рибку” (З газети).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. (Ярчук:) Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. (Наталя:) Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

лови́ти слова́ (із ро́та) чиї, рідше кому. Уважно, з цікавістю слухати кого-небудь. Прокіп вмовляє: Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (М. Коцюбинський).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).

(ні́би) лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався (зостався) далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Розмова (з Кайтом) мене вкрай збентежила .. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник).

піти́ (на дно) ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

пуска́ти (лови́ти) / пусти́ти (злови́ти) пі́вня. Видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації. Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив “півня” (М. Ю. Тарновський).

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт. Марно витрачати час; байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр.. присл..); (Баба Денисиха:) Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак); Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало).

ро́том мух лови́ти, зневажл. Бути неуважним, роззявкуватим і т. ін. Він ротом мух ловить (Укр.. присл..).

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т. ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня. 1. Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр.. присл..); Вже другий день Тарас никав селом в такому стані. .. Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (Василь Шевчук); — Віриш ти, що ця свердловина .. дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа); Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він .. мусив схопити облизня (Д. Бедзик); — Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний); У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь). 2. Одержати відмову при сватанні, залицянні. — Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко); Роман заслав старостів

шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько (тільки) на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони (Яринка і Крайнєв) полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко). 2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть (друкарську машинку)? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); (Лука:) Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі” (Ле