Фразеологічний словник української мови
ЛІТО

ба́бине лі́то. 1. Теплі, сонячні дні восени. Бабине літо до Петра тілько (тільки) (Укр.. присл..); День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле). 2. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні. “Бабине літо” висіло по віттях, як прядиво (Леся Українка); В’яже (вдова Марта) свої думки, мов осіннє сонце бабине літо по стерні (Д. Косарик); Прозорі мережива бабиного літа летіли на табір (Д. Бедзик). ба́бині літа́. Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять… (В. Поліщук).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛІТО


матиме такий вигляд: Що таке ЛІТО