ЛІЖКО

встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок); Він знов був дуже слабий на плеврит. Як заслаб на Різдво, то тільки тепер встав з ліжка (М. Коцюбинський); Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Панас Мирний).

прикува́ти / прико́вувати до лі́жка кого. Позбавити когось можливості рухатися, ходити (перев. про хворобу). Ще в дитинстві Леся Українка тяжко захворіла на туберкульоз, який прикував її на довгі місяці до ліжка (З журналу); Палія хвороба надовго прикувала до ліжка. Пив горілку з порохом — не помагало (Ю. Мушкетик); Трохи не все місто висипає на вулицю. Тільки ті, кого лиха хвороба приковує до ліжка, зостаються у хатах (Панас Мирний); // Приписати постільний режим комусь (перев. про лікарів). Мене прикували до ліжка і не кажуть, коли дозволять навіть сидіти (М. Коцюбинський). прико́ваний до лі́жка. Наум Харитонович, хоч і хворів останній час і часто лежав, прикований до ліжка, цікавився громадськими справами, як і раніш (А. Головко).