ЛІД

би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати (Василеві) (П. Інгульський). 2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк).

(і) льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш... (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. (Омелян:) Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко). 2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле). 3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами

лід ру́шив. З’явилися перші досягнення, наслідки в якійсь справі; подолано якусь перешкоду. Лід рушив, знайомість зав’язалася (М. Коцюбинський).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

посади́ти на лід кого. Поставити когось у скрутне становище. — Приймімось, човни попалім, Тогді (тоді) і мусять тут остаться (чоловіки) І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (І. Котляревський); Коли б ти кождим (кожним) був стручечком подавився! .. Коли б що тріснув був од його (од нього) живіт, ніж мав оце мене та посадить на лід! (П. Гулак-Артемовський).

розтопи́ти лід. Зняти взаємну відчуженість, недовіру тощо. Марта лежала. Вона чекала. Може, він гляне на неї, заговорить, розтопить лід (М. Коцюбинський); Звідки взялася ця прірва між мною й ним? Невже нічим не повернути його, не розтопити лід? (О. Гончар); Публіка залишалась байдужою і холодною. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) лід. Дуже холодний. Руки й ноги були в мене як лід (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) на льоду́. Дуже непевно. Почували себе як на льоду, але тримались (З журналу); Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику.., а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв).