ЛИШЕНЬКО

ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов).

ох (ой), (мені́) ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) (мені́ (моє́))! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); (Шельменко:) Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).