ЛИХО

аби́ ли́хо ти́хо. 1. Ні в що не втручаючись, виявляючи до всього байдужість; байдуже комусь. Хто мовчить, “аби лихо тихо”, той хоч ні до чого доброго не домовиться, та зате сам буде цілий (Леся Українка); // Тільки б усе було гаразд, благополучно. На Хом’яка нагнав таке він лихо, Що той і приказку у норку заховав, Аби, як кажуть, лихо тихо (Л. Глібов); — Знов кручуся, як муха в окропі, аби, гадаю, лихо тихо (М. Олійник).

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) (і переда́м). Запально, темпераментно танцювати. Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний); Колись тут .. збиралася .. молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський); Отак! Та ще й приспіває козак: .. Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам (Т. Шевченко).

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́). 1. Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т. ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін. Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський). 2. зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Осторонь, на віддалі. Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський); Раніше, коли, бувало, на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар).

до ли́ха. 1. чого. Велика кількість; багато, чимало. (Лев:) Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Леся Українка); — Ходженою стежкою людина іде й не озирається, хоч і вибоїн під ногами до лиха (І. Муратов); — В мене було до лиха бажань і замало конкретності (В. Дрозд). 2. перев. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваної думки; неодмінно, обов’язково. — Про неї — нехай або вб’є її, або вона сама покине його до лиха! (М. Коцюбинський) 3. з прикм. Дуже, надзвичайно. Саме такою вилеліяв у своїй уяві майбутню дружину. Гарною, до лиха гарною, щоб її красою обпікалися всі (Ю. Мушкетик).

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський).

з го́рем (з ли́хом) попола́м. З великими труднощами; ледве, насилу. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа); З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар); Змерзла ж (Маруся) то так, що зуб з зубом не зведе .. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ’яненко); Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті, .. втік із кавалерійського полку (З газети).

іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський).

(і) сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т. ін.). Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський); — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах); Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх і сльози (В. Кучер); — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ’яненко).

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін). Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь; пусте, дрібниці. Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети); Все це (переживання) здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя, — кинув хтось з гурту (В. Козаченко).

коло́тися з ли́хом. Жити в нестатках; злидарювати, постійно стикатися з бідою. Прийшлося (Оришці) нужду терпіти, прийшлося з лихом колотися (Панас Мирний).

ли́ха прикупи́вши, зі сл. жи́ти, зібра́ти і т. ін. З труднощами, зазнаючи важких випробувань; нелегко. Жили тепер, лиха прикупивши,— доїдали останні крихти (Л. Юхвід); Перший раз ледве зібрав (Іван) людей. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Д. Ткач).

ли́хо (його́) зна́є що. Уживається для вираження необізнанності, невпевненості в чомусь і т. ін.; невідомо, незрозуміло (перев. про неприємну, небажану ситуацію). (Павлусь:) Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся (Леся Українка); Лихо його знає, може, скрізь швендяють польські шпики, і коли вони нас побачать..,— то ми хутко вскочимо в біду (Олесь Досвітній).

ли́хом об зе́млю, жарт. Немає ніяких турбот; байдуже. — Чого мовчиш? — штовхнула вона Макара.— Замислився, наче на місяць задумав летіти. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю (С. Добровольський).

ли́хо несе́ / принесло́ кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. — Лихо несе їх. Уже близько. Всім залишатись на своїх місцях. І ні звуку! (З журналу). ли́хо надно́сить. Аж тут лихо надносить комісара. Панотець його знає (Л. Мартович).

ли́хо та й го́ді. Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т. ін. Ніяк не розбере, що йому товкуєш (пояснюєш). Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ’яненко); Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок).

на ли́хо. Уживається для вираження шкодування, жалю з якогось приводу; шкода́. Парубок гарний, чепурний, та на лихо хазяйства в нього зовсім не було (Б. Грінченко); На лихо, світив тоді повний місяць (В. Самійленко); // кому, перев. зі сл. собі. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, співчуття комусь і т. ін. На лихо собі був (Нечипір) такий невеличкий (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Я пішов шукать того промовця. Та я знайшов його собі на лихо (Леся Українка).

на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т. ін., фам. Для чого-небудь, навіщось. —Боржій, боржій, жінко!.. Докажи, що твоя висока порада на якесь таки лихо здалася. Давай нам якої-небудь настоянки чи запіканки, тільки такої, щоб і старе помолодшало (П. Куліш).

не мину́ти ли́ха (біди́). Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети); // Загинути. Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко); // Зазнати неприємностей. Не минув лиха автор статті (З газети).

не оббере́шся (не обере́шся, не обібра́тися і т. ін.) ли́ха (біди́, кло́поту і т. ін.) з ким—чим і без додатка. Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось. — Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович); Знали ж, кого покликати.. Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах); Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд); Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак); — І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер). не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди,— пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід).

не помина́ти ли́хом (рідше лихи́м сло́вом) кого і без додатка.Згадуючи когось, не говорити про нього нічого поганого. — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок); — Матір побачиш — кланяйся. Хай не поминає лихом дочку свою непутящу (О. Гончар).

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).

сто лих. Чимало горя, неприємностей, всілякого клопоту. Тут ржання кінське з тупотнею, Там разний (різний) гомін з стукотнею, Скрізь клопіт, халепа, сто лих! (І. Котляревський).

сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник); // чого. Зазнати великих випробувань у зв’язку з чимось. Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш).

то́рба ли́ха і мішо́к біди́. Дуже багато неприємностей. І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах).

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю. Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. (Виборний:) Викинь (Наталко) лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); —Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер); Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський). би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах).

(що) аж ли́хо. Уживається для підсилення характеристики кого-, чого-небудь; дуже добрий, хороший або дуже поганий; дуже добре або дуже погано. — Так говорить (пан), що аж лихо! Що мужиків треба й наукам учити, і жалувати, і невідь-що! Десь його мудро дуже навчено! (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь небажаним, непотрібним і т.ін.; недоречно. Треба практикуватися, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький.. Заважає (М. Коцюбинський).