Фразеологічний словник української мови
ЛИТИСЯ

ли́ти (ли́тися) ливце́м. Іти (про великий, сильний дощ). — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький); Дощ ливцем лив усю ніч (З газети). лину́ти (поли́тися) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Та забирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький); Наступає хмара.., з неї ливцем поллється наглий тучний дощ (І. Нечуй-Левицький).

ли́тися / поли́тися рі́чкою (річка́ми, ріко́ю і т. ін.), зі сл. горі́лка, вино́ і т. ін. Затрачатися, використовуватися і т. ін. у великій кількості. Весілля було пишне та бучне..; горілка річкою лилася… (Панас Мирний); Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (І. Нечуй-Левицький); // зі сл. хліб, зерно і т. ін. Надходити у великій кількості. І полився рікою хліб на станцію (В. Минко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛИТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке ЛИТИСЯ