ЛИКО

де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду (Октава) (М. Стельмах).

ли́ка (лик) не в’я́же. Неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного). (Сестра Мархва:) Гляньте, що завів п’яний Гарасим. Нализався, що й лик не в’яже, та й заставив сліпця перед храмом Божим пісень співати (Панас Мирний).

плести́ ли́ко. Говорити нескладно, безладно, плутано. — Послухайте, що завів п’яний Андрон. Нализався й лико плете (В. Земляк).

як з гре́чки ли́ко, жарт. Поганий, нікчемний, нікудишній і т. ін. (перев. про кого-небудь). — Що ж робити?— звернувся Дорощук до виконроба. — Орієнтуйтесь, ви бригадир,— кинув той.. “..З мене такий бригадир, як з гречки лико” (М. Ю. Тарновський).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти. Дуже сильно, голосно. Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр.. присл..); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ’яненко). мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах).