ЛЕЛЕ

ой, ле́ле. Уживається для вираження здивування, захоплення, страху, жалю і т. ін.; ох. Зазирнув (Макар Іванович) у передпокій .. і охолов. Ой, леле! Офіцер… (М. Коцюбинський); Ой, леле, Христя вже пішла, а я ще сиджу (С. Васильченко); о (і) ле́ле. І раптом він — о леле! — у стіні Побачив двері ще якісь чудні (М. Бажан); Читаю. І леле! Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося (З газети). ой, ле́ле-ле́ле. Ой, леле-леле, чого тільки не чували ми тут (Остап Вишня).