ЛЕЖАТИ

дале́ко лежа́ти від чого, жарт. Відрізнятися від чогось. — Ото придумали машину — ручну кукурудзосаджалку! — продовжувала молода сіяльниця.— Чи далеко вона від сапи лежала? (П. Автомонов).

душа́ (се́рце) не лежи́ть чия (чиє), до кого—чого і без додатка. Хто-небудь не має інтересу, не відчуває прихильності, симпатії і т. ін. до кого-, чого-небудь; хтось або щось не подобається. Не скрию (не приховаю) від Вас,— підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування. Я одповів, що це все дурниця, до якої не лежить .. моя душа (Панас Мирний); — Ініціативний інженер,— похвалив (Сахацького) Колодуб.— Не лежала спочатку моя душа до нього,— в задумі вимовив Степан Гаврилович (Л. Дмитерко); // Хто-небудь не має бажання робити щось через антипатію до когось—чогось або відсутність внутрішнього спонукання. — Ти повинен піти (на заручини), Миколо. — Душа не лежить,— одбивався Микола (В. Кучер). душа́ (се́рце) лежи́ть до кого—чого. Змалечку в Гната душа лежала до машин (С. Чорнобривець); Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (С. Скляренко); — Допомагати можна тому, у

ка́мінь за па́зухою (лежи́ть) у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. (Приблуда (до Горпини):) Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).

ле́гко (пога́но, недо́бре і т. ін.) лежи́ть. Не дуже оберігається, не охороняється; можна вкрасти. — Усе, каже, крадь, де тільки легко лежить… (Панас Мирний); — От скажіть, тату, а коли ми не брали того, що погано лежало? (М. Стельмах); Іноді просто прибирав, де погано лежало, а то й крав (П. Загребельний); Він змалку такий.. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд); Тітка ж Ялосовета ніколи не зазіхала і не посягала на те, що погано лежить (П. Загребельний).

лежа́ти в землі́ (в моги́лі). Бути мертвим, похованим; покоїтися. Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (М. Стельмах); У могилі.. Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (М. Рильський).

лежа́ти в неду́зі. Бути неспроможним ходити через хворобу; хворіти. Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Л. Глібов); Трістан у недузі лежить, ослаб, мов дитина (Леся Українка).

лежа́ти в руї́нах. Бути зруйнованим, ущент розбитим (про будівлі, населені пункти, місцевість і т. ін.). Січ лежить у руїнах, неначе давня Троя (І. Нечуй-Левицький); Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (П. Загребельний); А тридцятилітня війна у Європі, вона ж тільки щойно закінчилась, коли почалася наша національно-визвольна під проводом Богдана Хмельницького. Європа лежала в руїнах, собаки вили на попелищах (Л. Костенко).

лежа́ти ло́ском. 1. Бути неприбраним, невпорядкованим і т. ін. (Степан:) У Трохима лежить все лоском у полі, так я оце йду прохати допомоги у добрих хазяїнів (М. Кропивницький). 2. Нічого не робити, байдикувати якийсь час. (Хівря:) Всі лоском лежали аж до другого півдня (Г. Квітка-Основ’яненко).

лежа́ти на душі́ (на се́рці). 1. у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т. ін.; турбувати, гнітити когось. Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш); На серці ж у Надії лежала печаль. ..Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець). важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб). 2. кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т. ін.; схвалювати щось. Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому (Довбушу) на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко (як) месник, .. се окрилювало (Г. Хоткевич)

лежа́ти на пери́нах (на печі́, на поду́шках і т. ін.), ірон. Нічого не робити, не перетруджуватися; ледарювати. — Хіба б і ми не лежали на перинах так само, як вони, коли б у нас такі достатки?.. (Панас Мирний).

лежа́ти на пле́ча́х чиїх, кого. 1. Бути чиїм-небудь обов’язком. На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Ю. Збанацький); Скільки важливих справ лежить зараз на його плечах (В. Дрозд). 2. Бути предметом чиїх-небудь турбот, піклувань і т. ін. Він почав молоти щось про тягар відповідальності, який лежить на його плечах (Ю. Яновський).

лежа́ти на пове́рхні. Бути легким, доступним для розуміння, пізнання і т. ін.; бути очевидним. Сприймання картин завдяки відсутності глибоких і тонких підтекстів та багатоплановості вичерпується незвичайно швидко, як і все, що лежить на поверхні (О. Довженко); А розгадка всього лежала на поверхні, тільки її ніхто не помічав (З журналу); Нелегко відповідати на ці запитання, хоч істина тут, як кажуть, лежить на поверхні (З журналу).

лежа́ти на сме́ртному (сме́ртнім) ло́жі (одрі́), книжн., уроч. 1. Бути безнадійно хворим; помирати. (Йоганна:) То ж він мене зцілив, як я лежала на смертнім ложі! (Леся Українка). 2. Померти, бути покійником. На ложі смертному лежить (покійний) (Ю. Яновський).

лежа́ти під спу́дом. Залишатися тривалий час без уваги; бути забутим. Повісті (Т. Г. Шевченка, написані російською мовою на засланні) лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини..); // Не використовуватися. Довгий час лежали під спудом великі запаси руди поблизу села (З газети).

лежа́ти під сукно́м. Залишатися без уваги, бути відкладеним, навмисно затриманим (перев. про те, що потребує термінового розгляду, використання і т. ін.); не розглядатися. Справа, що потребувала негайного вирішення, лежала під сукном (З газети).

лежа́ти пласто́м. Тяжко хворіти, не підніматися через слабість; не вставати. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (З. Тулуб); Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко (Ю. Збанацький).

лежа́ти тру́пом. 1. Погано себе почуваючи, відпочивати після великої втоми, виснажливої роботи, хвороби тощо. Лежали трупом цілий день, братися за роботу було несила (З газети). 2. Тривалий час не використовуватися, бути розкиданим або ставати непридатним (про речі). Серпи, коси, вози, збруя — все трупом лежить коло хат (С. Васильченко).

лі́гма (ле́жнем, ле́жма і т. ін.) лежа́ти. Нічого не робити; ледарювати, байдикувати. День і ніч трудились То на полі, то в городі, лігма не лежали, Зароблене туго, цупко про запас держали (Укр. поети-романтики..); // Не діяти, не включатися в активне життя; бути пасивним. Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (П. Панч).

на ла́ві лежа́ти. Померти, бути покійником. (Сава:) “Не дочекаєш ти того..— пищала вона (мати).— Скорше буду на лаві лежати! Ти заженеш мене в сиру землю..!” та й з тим луснула мене в лице... (О. Кобилянська); Прадід наказував зірвати його (ряст) швиденько і топтати.., а хто не встигне — тому на той рік рясту не топтати, на лаві лежати (Ю. Яновський). на ла́вці лежа́ти. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить — і не буду любить (Укр.. присл..).

недале́ко лежа́ти від чого, жарт. Бути чимось схожим на щось інше, але трохи поступатися своїми якостями, властивостями і т. ін. Серп від коси, як кажуть, недалеко лежав. Тепер і для серпа є діло (З газети).

облягти́ (бу́ти, лежа́ти і т. ін.) на сме́ртній посте́лі, заст. Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка).

підніма́ти (бра́ти) / підня́ти (взя́ти) що ле́гко лежи́ть. Привласнювати чуже; красти. Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба, .. не гріх тоді й підняти що легко лежить!.. (Панас Мирний).

(уве́сь) тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї. Хто-небудь відчуває обтяжливість якихось обов’язків. Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (І. Цюпа). уве́сь тяга́р лежи́ть на пле́ча́х чиїх. Увесь тягар підготовки до дворічної експедиції лежав на плечах Бутакова (З. Тулуб).