ЛАТКА

(і) в підме́тки ((і) на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому (Івану Ліснякові) в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний).

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті). 1. Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг, взуття і т. ін.); полатаний. Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко); (Чоловік:) А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь); Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш); Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко). в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський). 2. Дуже бідний хтось. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко).

приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Квітка-Основ’яненко); На кождого (кожного) знайде, що сказать, кождому (кожному) приліпить латку (І. Франко).

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

світи́ти латка́ми. 1. Бути надзвичайно бідним. Батьки самі світили латками, тому не могли допомагати синові (З усн. мови). 2. Бути зношеним, полатаним (про одяг). Селяни подивились один на одного. Їхні подерті свитки світили латками (Ю. Яновський).