КУСОК

відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький); — Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний). відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка). 2. зі сл. його́, її́, ї́хнього і т. ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах).

діли́тися оста́ннім (заст. послі́днім) (шматко́м хлі́ба) з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Брати завжди жили дружно: в біді ділилися останнім (З усн. мови); — От добрячий цей Карпо? Посліднім ділиться ..— відказав перший усач (Панас Мирний). розділи́тись послі́днім куско́м хлі́ба. — Вони (тесть і теща Нечипора).. усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись (Г. Квітка-Основ’яненко).

ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Цюпа); // Комфортне, забезпечене життя. Літ з десять був у нас суддею Глива. Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива (Є. Гребінка). ла́сий шмато́чок. — Політику Жигмунта та Замойського воєвода брацлавський добре знав. Україна для них — ласий шматочок (Іван Ле); (Залєський:) А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (В. Собко).

ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да (та) пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка); — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка). 2. Жити, не відчуваючи значних нестатків. Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети).

шмато́к (кусо́к, ку́сень) хлі́ба (насу́щного). Засоби, необхідні для прожиття, існування. Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Коцюбинський); Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник); Коли ж нема хіті того робить (складати відомості), коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний); — Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба,— а це не кожному щастить (С. Добровольський). ку́сник хлі́ба. — Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Ірина Вільде). насу́щний шмато́к. Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (П. Грабовський).

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому. Хто-небудь не хоче або не може їсти з певних причин. Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко); (Гапка:) Пообідала б. (Домаха:) Не піде шматок у горло (М. Кропивницький);(Золотницький:) Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий). хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький).